Дослідники з Університету Джонса Гопкінса знайшли одну з можливих причин того, чому риби воліють пересуватися косяками, а не поодинці. На думку вчених, ці знання допоможуть створювати більш безшумні підводні човни.

Як правило, у зграї збиваються риби одного виду, більшість з яких перебувають в однаковій фазі життєвого циклу. Близько чверті всіх відомих науці видів проводять у таких косяках усе життя. Зазвичай це дрібні пелагічні риби на кшталт оселедця й анчоусів. Приблизно половина видів живуть у зграях тільки частину життя – зазвичай до настання статевої зрілості.
Плавання в зграї зручне для риб з багатьох причин. Насамперед це захист від хижаків. Коли особин багато, вони з більшою ймовірністю розпізнають загрозу, ніж одна. Крім того, перебуваючи в масі родичів, шансів бути спійманим менше. Зграя допомагає рибам ефективніше мігрувати, шукати їжу або партнера для спарювання.

Вчені з Університету Джонса Гопкінса (США) знайшли нову можливу причину того, чому багатьом рибам ефективніше пересуватися в зграях, ніж поодинці. Висновки дослідників представлені в журналі Bioinspiration & Biomimetics. Вони створили 3D-модель пересування косяка скумбрій, щоб зімітувати різну кількість риб, що плавають. При цьому вчені змінювали будову зграї, а також те, наскільки близько скумбрії підпливали одна до одної, і ступінь синхронізації їхніх рухів.

Дослідники з’ясували, що зграя, яка рухається хвостовими плавниками не синхронно, приголомшливо ефективна в плані зниження шуму: косяк із семи риб видавав звуки не гучніші за одну особину. Таким чином, звуки кожної “гасили” один одного. Якщо ж риби змахували хвостами одночасно, то звуки, навпаки, підсумовувалися. Що більше риб приєднувалося до зграї, то більше знижувався і шум. Тому для хижаків, наприклад акул, ці звуки можуть бути сигналом до того, що вони мають справу не з групою, а з однією особиною.

“Звук – це хвиля. Дві хвилі можуть або складатися, якщо перебувають в одній фазі, або нейтралізувати одна одну, якщо їхні фази різні. Звичайно, йдеться про дуже слабкі звуки, які ледь помітні для слуху людини”, – пояснив один з авторів дослідження Раджат Міттал (Rajat Mittal).
Крім зменшення звуку, несинхронний рух хвостових плавників також створює взаємодію з потоком води між рибами, що дає змогу останнім плисти швидше, витрачаючи при цьому менше енергії. Ці висновки, як припустили вчені, можуть виявитися корисними під час проєктування та експлуатації натхненних природою транспортних засобів.